Сучасний робочий процес часто передбачає використання персональних пристроїв поза межами офісу – вдома чи під час відряджень. Однак, якщо ці пристрої не перебувають під належним контролем, вони можуть стати вразливим місцем для кібератак. Зловмисники, отримавши доступ до особистих гаджетів, можуть викрасти конфіденційну інформацію та використати її для проникнення в корпоративні мережі.
Керовані пристрої – це пристрої, які належать організації та перебувають під її повним контролем. ІТ-відділ може встановлювати на них необхідне програмне забезпечення, оновлення безпеки, налаштовувати політики доступу та моніторити їх стан. Це забезпечує високий рівень захисту від зовнішніх загроз.
Некеровані пристрої, натомість, є власністю працівника і не підпадають під корпоративний контроль. Вони можуть мати застаріле програмне забезпечення, відсутність антивірусного захисту або бути зараженими шкідливим ПЗ. Це робить їх легкою мішенню для кіберзлочинців, які можуть використати їх як точку входу до корпоративної інфраструктури.
Загроза стосується як працівників, які використовують особисті пристрої для роботи, так і організацій, чиї корпоративні мережі можуть бути скомпрометовані через ці пристрої. Особливо вразливими є компанії, що активно впроваджують моделі віддаленої роботи без належного забезпечення безпеки кінцевих точок.
Для мінімізації ризиків кіберзагроз при віддаленій роботі Держспецзв'язку рекомендує вживати наступних заходів:
- Для працівників: використовуйте окремі пристрої для роботи та особистих потреб, регулярно оновлюйте операційну систему та програмне забезпечення, встановіть надійний антивірусний захист та використовуйте складні паролі.
- Для ІТ-підрозділів: впроваджуйте політики безпеки для віддалених працівників, забезпечуйте централізоване управління та моніторинг усіх пристроїв, що підключаються до корпоративної мережі, використовуйте багатофакторну автентифікацію.
- Для керівників: усвідомлюйте ризики, пов'язані з віддаленою роботою, та виділяйте ресурси на забезпечення належного рівня кібербезпеки.