Перше півріччя 2026 року відзначилося суттєвим збільшенням кіберінцидентів, спрямованих проти України. За даними Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку), було зафіксовано понад 3137 кібератак. Це на 8% більше порівняно з попереднім півріччям 2025 року, що свідчить про невпинну активність зловмисників.
На тлі зростання загроз українські державні органи активно адаптуються до нової реальності кібербезпеки. Одним із ключових кроків стало масове запровадження окремої ролі CISO (Chief Information Security Officer) — керівника, який несе пряму відповідальність за стан та ефективність системи кіберзахисту установи. За останній рік такі фахівці з'явилися вже у понад 20 державних установах, що демонструє стратегічний підхід до посилення безпеки інформаційних ресурсів.
Хоча деталі щодо специфіки кожної з понад 3137 атак не розголошуються, загальна тенденція вказує на підвищення складності та цілеспрямованості кіберзагроз. Це може включати як фішинг та соціальну інженерію, так і більш складні атаки з використанням шкідливого програмного забезпечення (malware), експлуатації вразливостей (vulnerabilities), а також потенційні спроби вимагання (ransomware). Держоргани, як пріоритетні цілі, можуть стикатися з атаками, спрямованими на отримання конфіденційної інформації, порушення роботи критичної інфраструктури або дестабілізацію роботи державних сервісів.
Впровадження посад CISO є важливим кроком, але для забезпечення ефективного захисту необхідний комплексний підхід:
- Регулярне оновлення програмного забезпечення та систем для усунення відомих вразливостей.
- Проведення тренінгів з кібергігієни для персоналу, щоб мінімізувати ризики, пов'язані з людським фактором.
- Впровадження багатофакторної автентифікації (MFA) для всіх облікових записів.
- Розробка та регулярне тестування планів реагування на інциденти.
- Моніторинг мережевої активності для виявлення підозрілої поведінки на ранніх стадіях.